Матвійчук Анатолій

 

Шлях на велику естраду для Анатолія Матвійчука (29.09.58) починався досить типово – підлітком захопився гітарою, створив шкільний ВІА, був солістом Київського об’єднання музичних ансамблів – з’явилися перші власні пісні, згодом перші вірші.

Закінчив 1986 року факультет журналістики КДУ імені Т.Г.Шевченка – працював у газеті “Молодь України”, журналі “Музика”, з 1988 року став членом Спілки журналістів. Саме як автор пісенних текстів тележурналіст Анатолій Матвійчук і почав сходження на Олімп української пісні.

Спочатку він писав для “Кроку”, потім для “Дисплея” (“Челенджер”, “Динамо”), згодом почав працювати з Ігорем Корнелюком – частина їхнього трирічного доробку з’явилася на платівці “Українці – всюди Українці!”, видрукуваній “Аудіо Україною” в 1991 році. Його пісні співали і співають Лариса Доліна, Валерій Леонтьєв, Назарій Яремчука, Оксана Білозір, Віктор Шпортько, Віталій Білоножко, Алла Кудлай, пізніше Ірина Білик, Ірина Сказіна, Ані Лорак. Перші пісні записувалися зі студійною групою МІДІ-М, тому не дивно, що Матвійчук став автором текстів перших двох альбомів Русі.

Після розпаду МІДІ-М Матвійчук продовжив співпрацю з клавішником – аранжувальником Миколою Павлівим. В кінці 1989 року вони записали сольний магнітоальбом Матвійчука “Запорожці” з дуже веселими хітами: “Дим-димок”, “Моя хата з краю”, “Сало в шоколаді”, навздогін альбому з’явилася найуспішніша з пісень тандему – “НЛО”. Матвійчук тоді блискавично увірвався в еліту української попси і час-від-часу підкріплював реноме одного з лідерів гумористичної пісні новими записами; з’явилися в його палітрі і ліричні фарби – “Мандрівний журавель”, “Торкнись мене”, от тільки в диско-попсі нього здебільшого провали. В 1994 році лейбл НАК розтиражував другий альбом Матвійчука “Чорний кінь”.

Значно добавила драматизму до пісень Матвійчука його співпраця з гітаристом-віртуозом Сергієм Шматком (екс-”Стожари”). Довший час Анатолій був ведучим різних музичних телевізійних програм українського телебачення – “Відеомлин”, “Музичний телеярмарок”, “Фант-лото Надія”. Весна 1996 року відзначилася відразу кількома подіями – авторським вечором “Полустанок Любові” присвяченим 20-ти річчю творчості, присвоєння Матвійчукові звання Заслуженого артиста України та вихід спільного зі Шматком альбому “Два птахи” (фірма “Sіngle-S”).

На початку 1997 року побачив світ експортний російськомовний альбом Матвійчука – “Чудо поднебесное”. Альбом був записаний на студії луганського продюсера та аранжувальника Юрія Дерського “Центр Д”, а тиражувався луганською ж студією “Престиж”. Видавництво “Ґенеза” в 1998 році надрукувало збірник поезії Матвійчука “Ноїв Ковчег”.

На початку 2000-го розпочав роботу офіційний веб-сайт співака www.matviychuk.com, а сам Анатолій Матвійчук з авторською програмою “Полустанок Любові – 2″, дебютував як президент власного Театру пісні “Анатолія”. Того ж року, за вагомий внесок у розвиток українського мистецтва та активну творчу діяльність, Анатолію Матвійчуку присвоєне звання Народного артиста України. Невдовзі побачив світ CD-збірник кращих пісень Матвійчука “Два птахи”.

Навесні 2002-го співак втретє презентував свою авторську програму “Полустанок Любові -3″ – через рік фірма “Видеомир Украина” випустила відеоверсію цього концерту. Восени Спілка журналістів України нагородила його Всеукраїнською премією імені І. Франка за художньо-публіцистичну діяльність. На початку 2003-го лейбл НАК випустив одразу два альбоми Анатолія Матвійчука – збірник ліричних пісень “Полустанок Любові”, та “Король Шапіто”, до якого окрім нових, увійшли старі хіти, заново аранжовані Ігорем Баланом (екс-“Аква віта”).

Віртуальні mp3 варіанти цих альбомів можна завантажити з офіційного веб-сайту співака. Навесні вийшла з друку нова книжка поезії Анатолія Матвійчука “Предтеча”.